ОЛЕФІР Олександр Павлович

Старший солдат ОЛЕФІР Олександр ПавловичUkM0DEtEDn0

с. Липовець, Кагарлицький район

Снайпер. 93-а окрема механізована бригада.

ПАМ`ЯТЬ ПРО ГЕРОЇВ БЕЗСМЕРТНА

Під час бойових дій, що ведуться в зоні АТО, загинув ще один житель Кагарличчини — 22-річний липівчанин Олександр Олефір.

7 квітня в селі Острів Рокитнянського району, де проживає батько Олександра (до речі, теж учасник АТО), востаннє прощалися з юнаком. Провести солдата в останню дорогу прийшли світські та духовні особи, громадські активісти Рокитнянщини. З Кагарлицького району на похорон приїхали перший заступник міського голови Олег Пурій, працівники райдержадміністрації, райради, однокласники, представники районної громадської організації «Спілка учасників АТО», жителі села Липовець. Шану юнакові віддали і військовослужбовці-«кіборги», які пліч-о-пліч служили з Олександром, ділили з ним солдатський хліб під донецьким аеропортом.

Похорон розпочався о 13-й годині. Біля воріт на вулиці 8 Березня зібралися майже всі жителі Острова. У скорботі стояли люди біля старенької хати-мазанки, де відспівували душу Олександра священики. Великий портрет Олександра Олефіра несли перед закритою труною.

Вздовж дороги біля воріт будинків стояли учні сільської школи. У руках хлопці та дівчата тримали квіти та прапорці.

За словами острівчан, такої кількості людей на похоронах село ще не бачило.

Перед тим, як віддати тіло воїна землі, голова Рокитнянської райдержадміністрації Юрій Дідик розповів біографію загиблого та висловив щирі співчуття рідним, друзям і близьким Олександра. Від військових слова співчуття промовили очільники Рокитнянського та Кагарлицького райвійськкоматів. Від імені усіх земляків – Липовецький сільський голова Василь Тесленко.

– Немає способу зменшити ваш біль і забрати його з ваших сердець, – сказав він рідним полеглого бійця. – Упевнений, що прийдешні покоління українців будуть виховуватися на його мужньому прикладі!5yQ9un9QtDM

Після того, як Олександра Олефіра поховали на сільському цвинтарі, від його могили довго не відходили бойові побратими.

– Він був спокійним і врівноваженим у будь-якій ситуації. Часто усміхався, був щирим і відкритим. Він і зараз усміхається на фотографії. Пробачте, що не змогли вберегти його, – з болем у серці говорили вони про Олександра.

Дорослі та діти не стримували сліз, відходячи від могили 22-річного воїна.

У пам’ять про загиблого солдата над цвинтарем пролунав потрійний залп. По цьому ще кілька хвилин на фоні світлого неба спалахували постріли з автоматів — так вшановували Олександра Олефіра його бойові побратими.

Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

Поділитися:

Share to Google Plus
Share to LiveJournal